patteran: (фотодебри)
[personal profile] patteran
музей фото

Напевно, кожен з цим стикався: прийшов до музею, виявилося бажання чи потреба щось сфотографувати, а зась! Варіантів кілька: повна заборона, заборона професійного фотографування, використання фотоспалаху, або дозвіл робити щось з переліченого, але лише за гроші…

Усі звикли до такого становища та у більшості випадків підкоряються, а правила пояснюють для себе… хто як. Ми вирішили з’ясувати, що є реальною причиною цих правил, відкрили для себе величезний пласт «міської міфології» та дослідили кілька цікавих законів України, що регулярно порушуються, бо дехто не знає про свої права.

Які є варіанти?

Стягнення плати за фотографування

Кабінет міністрів України 12 грудня 2011 р. затвердив постанову № 1271 з новим Переліком платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній власності.  П.5.4. – заклади мають право на «надання послуг, пов’язаних з проведенням фото-, кіно-, відеозйомки, аудіозапису». Це головна (та єдина) підстава для стягнення плати за фотографування у постійних експозиціях державних музеїв в Україні. 

І ще, важливе уточнення: якщо державний музей не стягає цю платню, то послуга надається безкоштовно, а не автоматично дорівнюється забороні фотозйомки. Музей є громадським простором і судова практика спирається на ст. 307 Цивільного кодексу, яка хоч і стосується захисту фізосіб, а не інтелектуальних прав, тлумачиться як дозвіл на фотозйомку взагалі.

(No photo) Повна заборона фотографування


  • Якщо всі почнуть ділитися фотографіями, хто ж буде ходити у музеї? – Це наш «улюблений» аргумент. Його трооошечки спростовує 3D-панорами та серії фото експозицій та колекцій на сайтах тих самих музеїв.


  • Людина, що фотографує, неуважна та може пошкодити експонати та зачепити інших людей. – Це чарівним чином зникає, якщо фотограф купить квиток на зйомку 😉


  • Фотограф гірше запам’ятовує побачене. – Усі статті у мережі, що приводять цей аргумент, посилаються на твердження одного психолога, а не на статистику та дослідження. Тому, ми дуже вдячні за турботу про наш духовний зріст, але залишаємо за собою право вирішення.  

Найкращій, на наш погляд, варіант відвернути відвідувачів від фотографування у музеї:  “Державний музей Голландії, що називається Rijksmuseum, провів цікаву акцію. Дирекція культурного закладу запропонувала своїм відвідувачам прибрати фотоапарати і телефони, а замість того, щоб знімати твори мистецтва, малювати їх. Адміністрація музею справедливо зазначає, що коли людина щось малює, не має значення, професійно або аматорські, вона звертає увагу на всі незначні деталі й нюанси. Таким чином, відвідувач зможе стати ближчим до автора твору, до його думок та ідей, глибше зануритися в створений художником світ. Всім бажаючим гостям Rijksmuseum на вході видавалися олівці та блокноти для нового формату знайомства з мистецтвом”. Акція тривала два дні, після чого дозвіл на фотографування у музеї було відновлено.

11012425_10156125679840177_2013558120991318268_n
https://www.facebook.com/rijksmuseum (с)


  • Автор або власник експонатів (правовласник) на правових заставах обмежив можливість фотографування. – Це передбачає авторське право. Що до виставок та тимчасових експозицій з предметами з різних колекцій, пункт про заборону зйомки має бути внесений у договір.

(Non-commercial) Заборона професійної фотозйомки

Зазвичай мається на увазі заборона з використанням штативу або / та дзеркальної камери, але певних стандартів не існує. Метою є стимулювання придбання у крамниці музею листівок, альбомів, каталогів тощо, а також захист авторських прав. Музей насправді має право на “першу публікацію”, а також “Продаж у неспеціалізованих магазинах (кіосках, лотках) видань про фонди і діяльність бібліотек, музеїв, картинних галерей, виставкових залів, заповідників та інших закладів культури і мистецтва, репродукцій, наборів листівок, афіш, плакатів (у тому числі із зображенням творів мистецтв, пам’яток літератури), а також сувенірних виробів, значків, виробів народних промислів, декоративно-ужиткового мистецтва.” (Перелік платних послуг, № 1271 , п.10) Нюанс наступний: це право музеїв не є підставою заборони фотографування взагалі. А що до комерційного фотографування, тобто використання отриманих таким чином зображень для виготовлення та продажі тиражованих предметів, то до того, як це відбулося, склад злочину відсутній, а підозра у скоєнні злочину в майбутньому бездоказова. Тож, вимагайте дотримання ваших прав.

(No flash) Заборона використання фотоспалаху


  • Спалахи камер відволікають співробітників і відвідувачів. Першим вони заважають стежити за порядком, другим – зосередитися на експонатах і перейнятися атмосферою. – Це має сенс: буває важко розглянути і оцінити річ або картинку, якщо постійно сліплять з усіх боків і просять відійти, щоб отримати потрібний ракурс.


  • Спалахи порушують спеціально виставлене освітлення кожного експонату, створює неприємні бліки на склі, тощо. – Це окремий випадок попереднього пункту. Він вірний далеко не завжди (наприклад, якщо освітлення природне або мова про експозицію просто неба), а ще при доброму освітленні користатися спалахом не потрібно.


  • Спалахи негативно впливають на експонати. – Ксенонові лампи використовуються в лабораторних випробуваннях для передчасного зістарення предметів, а також у автомобільних фарах та фотоспалахах. Але. Шкоду деякім предметам може задати не ксенон, а високочастотний світловий імпульс. До цього є відповідний пункт в Інструкції з музейного обліку, зберігання та використання пам’яток державної частини музейного фонду України. Ось він: Для зниження дії ультрафіолету, тепло- та світлопостачання через світлові отвори рекомендується використовувати інші різноманітні конструкції: екрани з полімерних плівок, штори тощо. 11.6.11. При кінозйомках, телевізійних передачах та фотографуванні в музейних приміщеннях необхідно дотримуватися застережних заходів. Джерела світла повинні розміщуватися не ближче ніж 4 м від музейних предметів, а світло потрібно вмикати на мінімальний час (не більше ніж 3–5 хв.). Неприпустимим є підвищення температури, де проводиться зйомка, більше ніж на 20С. Дозвіл на кіно-, фото-, телезйомки дається при обов‘язковій попередній згоді головного зберігача та згідно з порядком, установленим Міністерством культури і туризму України. А ось лампочка, що вмонтована у ваш смартфон, насправді світлодіод (це легко перевірити, подивившись інструкцію), ксенону не містить та працює на невимірно менших світлових частотах. Тому цей пункт у окремих випадках є достатньою підставою для заборони зйомки зі спалахом, але ніколи – смартфоном.

Що з цим усім робити?

Музейним працівникам: йти у ногу з часом. Зробити мобільні таблички, що обмежують використання спалаху при фотографуванні у часи пік у музеї, інфографіку, що пояснює природу цього обмеження, робити про це об’яви перед організованими екскурсіями. Використовувати спеціальне скло, що зменшує ризики вицвітання фарб на деяких насправді ветхих та цінних експонатах, це дороге задоволення, яке стає доступнішим у наш час за рахунок грантів. 

Відвідувачам: бути чутливішими до інших людей. Толерантнішими до фотографів, ввічливішими до співробітників музею та інших відвідувачів. Не давати втягти себе до конфлікту, але не соромитися і не лінуватися відстоювати свої законні права. Як і всюди.

December 2016

M T W T F S S
   1234
567891011
12131415161718
1920 21 222324 25
26 2728293031 

Expand Cut Tags

No cut tags